Прeзидeнт СШA Дoнaльд Трaмп зaпрoвaдив скaндaльні митa нa імпoрт стaлі тa aлюмінію. Цим він викликaв бурxливу рeaкцію в усьoму світі, насамперед у Китаї та Європі. І якщо для Китаю цей крок американської адміністрації став логічною частинкою загального протистояння зі США, то для Євросоюзу це був тяжкий удар від свого нібито союзника. У відповідь на запровадження мита, Брюссель теж анонсував торгові обмеження. Все це підвело Вашингтон на межу торгової війни з Європою. А це загрожує поглибленням кризи в системі трансатлантичних стосунків, яка вже вирує протягом кількох останніх років.
У чому суть проблеми та чому Дональд Трамп запровадив мито?
Із самого початку свого президентства Дональд Трамп анонсував низку протекціоністських заходів, які він має намір втілити у життя у межах своєї передвиборчої концепції «Америка передусім». Основні рішення у зовнішній торгівлі мали, за задумом Трампа, підтримати внутрішнього виробника. Одним з перших рішень президента на цьому напрямку стало запровадження мита на імпорт сонячних панелей і пральних машин до США ще у січні 2018 року Цим Трамп зіграв на руку місцевому виробнику – компанії «Whirlpool Corp.». Але разом із тим, це рішення вдарило по індустрії розвитку альтернативних джерел енергії. Вашингтон запровадив мито у 20% на перші партії пральних машин і сонячних панелей та у 50% на партії, які перевищують 1,2 мільйони одиниць. Цим США вдарили по позиціях корейських компаній «LG Electronics» та «Samsung». А Південна Корея негативно відреагувала на такий крок свого «стратегічного союзника», натякаючи на можливе подання скарги до СОТ, якщо така політика Трампа триватиме. Мито вдарило й по американських робітниках, які працюють у місцевих відділеннях корейських і китайських компаній.
Така ж ситуація і з імпортом сталі та алюмінію. Ця галузь вже багато років перебуває у стані занепаду у США. Але Дональд Трамп вже давно демонструє намір відродити її і скоротити імпорт цієї продукції з-за кордону, особливо з Китаю. Запровадження мита на сталь та алюміній, як і на пральні машини та сонячні панелі, адміністрація позиціонує як захист національних інтересів США. Для Дональда Трампа ці кроки – необхідність в умовах економічного та технологічного протистояння з КНР. Відтак, не випадково, що рішення президента супроводжувалися і войовничою анти-китайською риторикою: постійними розмовами про «промислове шпигунство» з боку Пекіна. Загалом, торгова політика Трампа зараз зосереджена на трьох галузях: сталь, алюміній і захист інтелектуальної власності. В усіх трьох сферах адміністрація Білого Дому проводить розслідування щодо того, чи загрожує імпорт цих продуктів національним інтересам США. І результати розслідувань, які команда президента представила у січні, засвідчили, що глава держави може запровадити певні обмеження проти тих країн, які, на думку Вашингтона, загрожують позиціям американських виробників. Це гармонійно вплітається у передвиборчу риторику Трампа щодо крадіжки Китаєм десятків тисяч робочих місць у США.
Сьогодні президент США Дональд Трамп нарешті визначився зі своєю позицією щодо торгових обмежень. Він оголосив про запровадження 25% мита на імпорт сталі та 10% на імпорт алюмінію. Сполучені штати є найбільшим у світі імпортером сталі. Лише у 2017 році вони купили 36,7 мільйонів тон сталі. Водночас Китай є одним з найбільших у світі експортерів сталі. Пекін забезпечує сталлю понад половину країн світу. Тому рішення Дональда Трампа є певним чином епохальним, адже знаменує розворот політики США у зовнішній торгівлі та зміни на ринку. До речі, серед основних експортерів сталі до США не лише горезвісний Китай, а й багато інших країн, по яким вдарять ці мита. Серед них і союзники США: Канада (16%), Бразилія (13,2%), Мексика (10%), Південна Корея (9,2%), Росія (8,1%), Туреччина (5,6%), Японія (4,9%), Німеччина (3,7%), Тайвань (3,2%), Китай (2,9%) та Індія (2,4%).
Серед основних експортерів алюмінію до США: Канада, Росія, ОАЕ, Китай, Норвегія, Австралія та Нідерланди. Оскільки Канада стала виключенням у рішенні Трампа, то найбільше нові мита вдарять по РФ, ОАЕ та Європі.
Чим відповідатиме Євросоюз?
Абсолютні усі країни, яких торкнуться мита на імпорт сталі та алюмінію, вже заявили про те, що запровадять власні торгові обмеження у відповідь на рішення Дональда Трампа. Найбільш гостро цей крок американської адміністрації сприйняли Німеччина, Канада, Мексика, Китай, Південна Корея і Росія. І це не дивно, адже сумарно ці країни забезпечують понад 40% імпортованих до США сталі та алюмінію, а це надзвичайно великі гроші та величезний ринок. Офіційний Брюссель вже заявив у відповідь на сьогоднішню заяву Білого Дому, що склав власний список американських товарів, яких мають намір обкласти митом. У списку понад 50 позицій, серед них: бурбон, апельсиновий сік, футболки, білизна, ягоди і тютюн. При цьому у списку товарів заховали й політичний меседж Трампу. До прикладу, американський бурбон, який пропонують обкласти митом, виробляється у штаті Кентуккі. Це один з оплотів електорату Дональда Трампа та його партії, а також рідний штат для лідера республіканців у Сенаті Мітча МакКоннела. Іншим прикладом є мотоцикли «Harley-Davidson», проти імпорту яких ЄС також пропонує запровадити мита. Штаб-квартира компанії з виробництва мотоциклів розташована у штаті Вісконсін, який є домівкою іншого впливового республіканця – голови Палати представників США Пола Раяна. Цим Євросоюз намагається натиснути на республіканців у партії Трампа, щоб ті вплинули на рішення президента.
Але, звісно, ці товари не є головними у товарообороті США та ЄС, а сумарний їхня частка – це приблизно 3,5 млрд. доларів. Вочевидь, це лише сигнал, який ЄС подає Вашингтону як демонстрацію контрзаходів. Крім цього списку, єврокомісар з питань торгівлі Сесілія Мальмстрьом, виступаючи на прес-конференції у Брюсселі, заявила, що ЄС може також подати скаргу до СОТ. Європейських чиновників підтримали й лобісти з Європейської асоціації сталі. Але у відповідь на погрози з Брюсселя, Дональд Трамп лише заявив, що може запровадити мито ще й на автомобілі, які виробляються у ЄС.
Чим «торговий конфлікт» загрожує Європі, США та самому Трампу?
Запровадження мита на сталь та алюміній стало знаковою подією у американсько-європейських відносинах, а також для глобальної системи торгівлі. Хоча це прямий удар по Китаю і, частково, Росії, це рішення торкнеться й усієї світової торгівлі. Хоча застереження Трампа щодо китайської сталі та її ролі в американській економіці є справедливими, і їх підтримували ті ж європейці, але Китай є далеко не найбільшим експортером сталі для США. 24% усього імпорту йде з інших країн, переважно союзників Сполучених штатів: Канади, Мексики, Бразилії, Південної Кореї та Японії. Тому американське мито вдарить по усій системі торгівлі та по альянсах США з цими державами. А це вже призведе до ланцюгової реакції і можливих контрзаходів з боку цих країн, від яких постраждає американська агропромисловість та інші галузі економіки. Така ситуація на тлі загальної світової кризи старого порядку може мати далекосяжні наслідки, в тому числі у переформатуванні регіональних союзів по всьому світу. Якщо підсумувати, то основними наслідками рішення Трампа будуть: